Це будівля, розташована в центрі Лісабона, покрито двома тисячами плиток з фотографіями міста, якими поділилися жителі столиці та туристи. Зображення скомпоновані таким чином, що разом вони відтворюють в біло-блакитних тонах фасад будівлі, який знаходиться за ними. Інсталяція «Horror Vacui» спроектована трьома художниками-архітекторами з Нью-Йорка для Лісабонського архітектурного триєнале 2013.

Термін «horror vacui», застосовуваний в образотворчому мистецтві, дослівно перекладається з латині як «страх порожнечі». Він позначає практику суцільний облицювання фасадів будівель розписаними керамічними плитками «азулежу» з метою «пересилити нестерпну порожнечу стін», запозичену португальськими будівельниками у арабів в 15 столітті. Традиційно азулежу (або «асулехос», як це слово вимовляють в Іспанії) - це біло-блакитні кахлі квадратної форми, прикрашені сценами історичних подій.

Джаффер Колб (Jaffer Kolb), Анг Лі (Ang Li) і Фібі Спрінгстаб (Phoebe Springstubb) модернізували давню традицію, частково заповнивши порожній фасад будівлі видрукуваними на плитці фотографіями видів та інтер'єрів Лісабона, які надіслали відвідувачі сайту проекту.

«Це вже був не оповідання про одну людину і одній битві, а тисячі різних історій, які разом сформували свого роду мета-фреску», - розповідає Колб.

Заручившись технічної та фінансової підтримкою компанії Autodesk, а також зібравши п'ятнадцять з половиною тисяч доларів на Kickstarter, архітектори зробили 250 фотографій будівлі з різних кутів і написали алгоритм, який визначає місце для кожної з плиток, для того, щоб отримати тривимірну модель фасаду.

«Коли хтось надсилає фотографію, програма автоматично поміщає її в загальну картину», - пояснює двадцятивосьмирічна Фібі Спрінгстаб.

Інсталяція «Horror Vacui» - це перший великий проект, який друзі втілили в життя після випуску зі Школи архітектури Прінстонського університету (Princeton University School of Architecture) в 2012 році. За словами Джаффер Колба, для них цей проект був «можливістю дослідити способи демократизації наративу» в архітектурі.

У Лісабоні гармонійно поєднується архітектурну спадщину різних стилів і епох, а й сучасна культурне життя столиці Португалії динамічна і різноманітна. Місто подарував світу багато успішних художників (наприклад, вуличний художник Vhils і скульптор Давид Олівейра обидва родом з Лісабона) і став майданчиком для проведення численних перформансів, виставок і фестивалів.