Присудження Стейнбеку Нобелівської премії виявилося найменшим злом?
Шведська академія на початку 2013 року розкрила архівні документи, присвячені присудженню Нобелівської премії з літератури в 1962 році.
Як пише The Guardian, вибір класика американської літератури Джона Стейнбека, як випливає з матеріалів, тоді виявився компромісним варіантом, його визнали "найкращим у поганій компанії".
У 1962 році на Нобелівську премію з літератури висунули 66 осіб, а в числі фіналістів опинилися п'ять авторів. Крім Стейнбека на премію претендували французький драматург Жан Ануй, данська письменниця Карен Бліксен і британські письменники Роберт Грейвс і Лоренс Даррелл.
Серед архівних документів виявилися коментарі одного з членів Нобелівського комітету Генрі Олсона, який написав, що комітет потрапив в незавидну ситуацію, оскільки в 1962 році не було очевидного переможця. Бліксен, яка написала роман "З Африки", вибула зі списку, так як померла у вересні 1962 року.
Олсон був проти присудження премії Грейвсу, який, хоч і написав кілька історичних романів, все ж був більше поетом, ніж прозаїком. Олсон ж вважав, що не можна присуджувати премію-якого англомовного поетові до тих пір, поки живий Езра Паунд, чия майстерність він цінував понад усе. Кандидатура Даррела відхилялася другий рік поспіль. За припущеннями газети Svenska Dagbladet, комітет визнав, що автор "Олександрійського квартету" до того моменту написав недостатньо для отримання премії.
З яких причин був виключений Жан Ануй, точно неясно. Як відзначає видання, мабуть, на рішенні комітету позначився той факт, що в 1960-му премію дали французькому поету Сен-жону Персі. До того ж уже тоді в числі можливих кандидатів на Нобелівку розглядався Жан-Поль Сартр, і отримав її в 1964 році.
У підсумку вибір комітету з деякими застереженнями упав на Стейнбека, автора романів "Грона гніву" та "На схід від Едему", якого на той час вже висували вісім разів. Йому вручили премію з наступним формулюванням: "За реалістичний і поетичний дар, поєднаний з м'яким гумором і гострим соціальним баченням". Критики і в США, і в Швеції сприйняли рішення комітету негативно, назвавши його помилкою і зазначивши, що пізні твори письменника значно поступалися в якості його раннім романам. Сам Стейнбек вважав, що не заслуговує Нобелівської премії.
Згідно з правилами Нобелівського комітету, всі матеріали про присудження премії тримаються в таємниці протягом 50 років. Так, тільки на початку 2012 року з'ясувалося, що в 1961 році на премію, у підсумку збіглу до Іво Андрича, претендували Грем Грін і Джон Рональд Руел Толкієн. Однак комітет вирішив, що "Володаря кілець" "ні в якому разі не можна оцінювати як високоякісну прозу".
