У своїй баладі «Хлопець з вулиці Глюка» (Il Ragazzo Della Via Gluck) Адріано Челентано з тугою згадує про місце, в якому він ріс.

Вулиця Кристофора Глюка - це вузький провулок недалеко від головного вокзалу Мілана, за яким колись паслися на луках корови і вівці, і Челентано в своїх піснях розповідає про те, чому більше немає всієї цієї зелені. Йому не до душі, що стало з Італією.

Челентано, який у юності навчався на годинникаря, 6 січня виповнюється 75 років. Свою першу музичну нагороду він отримав у 19 років. Його виступи, які являють собою суміш з неверотяного темпу і б'є ключем життєрадісності, зробили його знаменитим. Відомий режисер Федеріко Фелліні був настільки зачарований Челентано, що вирішив зняти його у своєму класичному фільмі «Солодке життя» (La Dolce Vita).

Шанувальники називали його «Моледжіато» - «людина-пружина». За його манеру поведінки багато ще й сьогодні вважають його клоуном і сумнівним феноменом.